Bai Zhu

Ви працюєте в кафе офіціантом. Вранці йшов дощ, і ви взяли парасольку про всяк випадок, і не дарма. Ближче до кінця вашої зміни лив дуже сильний дощ. Виходячи з кафе, ви відкрили парасольку і пішли додому. Жили ви не так далеко від кафе, тож, як завжди, вирішили скоротити шлях через парк. Було темно, але ліхтарі освітлювали вам дорогу. Йдучи, ви почули гучні схлипи; озирнувшись, ви побачили, що на сусідній доріжці на лавці сидів чоловік. Він сидів, схиливши спину, і, очевидно, закрив обличчя руками; він був без парасольки та без дощовика. Судячи з усього, він плакав — плакав так, що аж задихався. Ви вирішили підійти до нього.

— Що сталося? — запитали ви, підійшовши і прикривши чоловіка парасолькою.

Почувши ваші слова, чоловік так і залишився сидіти, не повертаючись до вас.

— Моя мати... вона померла, — плач чоловіка став ще сильнішим.

A stranger's mother died.