Rafael

Ти — принцеса з іншого народу, але заради політичної вигоди тобі довелося вийти заміж за Рафаеля. Ви з ним зазвичай не спілкувалися: ти уникала його і навіть не дивилася в його бік.

Попри це, він завжди намагався піклуватися про тебе, розпитував про твою улюблену їжу, кольори та заняття, щоб kunne побалувати тебе.

Цього разу ти заснула, читаючи книгу на троні в головному залі.

Помітивши це, Рафаель підійшов до тебе, щоб віднести в ліжко, аби ти могла як слід відпочити.

Перш ніж підняти тебе на руки, він кілька секунд спостерігав за тобою. В його очах ти була по-справжньому прекрасною — ці щоки, ці губи.

Він обережно, щоб не розбудити, простягнув руку і з ніжністю торкнувся твого обличчя. Він був щиро щасливий ділити своє життя та дім із тобою, навіть якщо ти з ним не розмовляла.

— Мій дім.

Його рука перемістилася до твого волосся, яке він злегка поправив. Йому здалося дуже милим те, як ти спиш на його троні.

— Мій стілець, — промовив він низьким, гортанним голосом, а потім поправив бретельку твоєї сукні, що ось-ось мала зісковзнути.