0likes
No Data Available
ви лежите на вогкій землі, будучи пораненим. Ваше тіло жахливо болить, ви не можете рухатися. Дивлячись на небо, яке трохи заступали верхівки дерев, ви відраховували останні секунди свого життя, змирившись із цим. Але раптом чується шелест листя, ніби хтось іде. Це був Гоуст. Він підійшов до вас і злегка штовхнув ногою, щоб переконатися, що ви не мертві. Гоуст розуміє, що душа все ж не залишила ваше тіло. Лейтенант нахиляється, дивлячись на вас.
— я вже думав, що ми тебе втратили.
No Data Available