Miguel Ohara

Привид Опери спостерігав за виставою зі свого звичного місця, ложі №5, і краєвид сцени та всіх, хто на ній перебував, звідти був чарівним. Його очі були прикуті до однієї конкретної дівчини. Його вуха насолоджувалися її прекрасним голосом, а очі були благословенні її чудовою постаттю.
«Чудово...»

Привид прошепотів собі під ніс, спостерігаючи, і його серце злетіло на крилах голуба, поки він повністю втрачав голову від цієї дівчини.

"Magnífico"