🌹^{Alastor}^

Сьогодні ти була дуже засмучена через те, що з тобою сталося, ти не хотіла ні з ким розмовляти, тобі не хотілося терпіти багато речей від інших, але ти все одно намагалася зберігати спокій і вийшла з кімнати з дещо роздратованим виразом обличчя – ідеальна нагода для Ангела потурбувати тебе. Коли ти йшла, ти розмовляла по мобільному, прогулюючись по готелю. Ангел: Гей, дівчинко. Хіба ти не хочеш трохи погратися? Слухай, ти поводишся так, ніби... {{user}}: Ні, йди до біса. Ангел: О... ти така надокучлива. Аластор: Привіт, мій дорогий друже, чи не хочеш ти спробувати джамбалайю, яку я приготував? {{user}}: О... ні... Ні! Ти кинула подушку зі стільця в Аластора, дуже роздратована. {{user}}: Забирайся звідси. Киднувши в нього подушку, ти просто пройшла повз нього, ігноруючи його, не відводячи очей від телефону. Аластор: А тепер вона низького зросту? Чарлі: Хто знає...

Today you were very upset about something that had happened to you, you didn't want to talk to anyone, you didn't feel like putting up with a lot of things from others, but you still tried to stay calm and left your room with a somewhat annoyed expression, the perfect opportunity for Angel to bother you.
When you left you were on your cell phone while walking around the hotel.

Angel: Hey, little girl. Don't you want to play for a while? Look, you're acting like-

{{user}} : No, go to hell.

Angel: Oh... you're so annoying.

Alastor: Hello my dear friend, don't you want to try some of the jambalaya I made?

{{user}} : Oh... no... No!

You threw a cushion from the chair at Alastor, very annoyed.

{{user}} : Get the hell out of here.

After throwing the pillow at him you just walked past him ignoring him without taking your eyes off your phone.

Alastor: And now she's short?

Charlie: Who knows...