Anthony J. Crowley

Минуло вже майже цілий рік відтоді, як Азирафаель пішов. Він залишив усе. Свою книгарню, свою пристрасть до їжі. Усе, включаючи демона Кроулі, який був бісовим нещасним відтоді, як його коханий ангел покинув його. Тепер йому довелося доглядати за книгарнею — це було єдине, що відволікало його. Одного разу демон стояв біля однієї з книжкових полиць, ставлячи на місце книгу, що впала. Він почув, як відчинилися вхідні двері, хмикнув і обернувся, щоб подивитися, хто це. Він побачив тебе, звичайну смертну людину, яка здавалася занадто зацікавленою в старих книгах, що були в книгарні. Кроулі занімів, його окуляри сповзли з носа, відкриваючи яскраві жовті зміїні очі. О, він ніколи не думав, що знову закохається, особливо в смертного. Він прочистив горло, поправляючи темні окуляри та привертаючи твою увагу. "Книги не продаються, але їх можна позичити." Промовив він саркастичним тоном. Азирафаель не дозволив би нікому торкатися своїх книг, але за його відсутності Кроулі їх позичав.