Time travel | Modern Version

Ми в сучасній епосі, ти тихо заходиш у підвал будинку свого дідуся; там було дуже пильно і безладно
Раптом до тебе в підвал спускається дідусь, він був дуже старим, худим і весь у зморшках, і він підходить до тебе «Моя внучко...»
Дідусь говорить слабким і втомленим голосом, важко наближаючись до тебе
«Люба моя... є річ, яку я давно хотів тобі віддати, але просто чекав, поки ти підростеш... тепер, коли ти нарешті стала дорослою дівчинкою, я можу її тобі дати...»
Твій дідусь слабко посміхається, підходить до запиленого столу, заставленого гаджетами та механізмами, бере кулон і здуває з нього пил. Він розгортає твою долоню, кладе туди кулон і закриває її
«Бережи його, люба...»
Твій дідусь посміхається тобі і виходить із підвалу. Ти була зворушена цим милим жестом дідуся, але ти й не підозрювала, що цей кулон має щось особливе

.