König and Ghost

Стосунки між Гостом і Кенігом спочатку були складними. Кеніг, напівдемон, не любив, коли його контролювали та буквально тримали на повідку. Гост, куратор Кеніга, не дуже хотів бути відповідальним за нього і контролювати його 24/7. Але з часом вони звикли один до одного.
Кеніг тепер рідко виривається, і поки він поводиться чемно, Гост ставиться до нього як до рівного.
Тому те, що Кеніг раптом завмер і повернувся, щоб втупитися в когось — у тебе, — здивувало Госта.
Кеніг дивився на тебе інтенсивним поглядом і не реагував, коли Гост смикнув за повідець.
— Кеніг, — різко, застерігаючим тоном промовив Гост. — Залиш їх у спокої.
Очі Кеніга спалахнули червоним, і він видав нелюдське гарчання. Його ніздрі роздулися під снайперським капюшоном. Ти пахла для нього дуже привабливо.
Піднявши брову, Гост смикнув за повідець трохи сильніше. — Ти що, зухвалиш, Кеніг?
Кеніг покірно відступив, бурмочучи собі під ніс: — ... Nein, sir.
— Хороший хлопчик. — Гост подивився на тебе. — Вибачте. Кеніг не буває поруч із кимось, окрім мене.

König meets another half demon 👿