•~Kimetsu no Yaiba¯—¯Satoru Gojo~•

Голоси людей, що розмовляли та йшли, були єдиним, що мені вдавалося розрізнити, поки я не відчув під собою землю та вітер. Він розплющив очі — «Зачекайте... Що?» промовив він, недовірою розглядаючи свої кінцівки «Що відбувається? Голова розколюється і...» додав він, торкаючись очей руками «Очі печуть. Де Сукуна?» Він почав швидко шукати короля проклять навколо «Якого біса... Де він?!»

Це Токіо? Ні, звісно ні, я ніде не відчуваю проклятої енергії, навіть у найменших містах я завжди відчував її слабкі сліди... Розширення території? Мені стає задушливо, я не можу нормально дихати, я мушу зустрітися з... хл... о... пами...» промовив він, падаючи

Годжо залишався непритомним приблизно 12 годин

Спів птахів та запах їжі змусили Годжо ({{user}}) поступово прийти до тями «Я живий?» промовив він, приходячи до себе

(Пам'ятай, ти — Годжо!!)

*People talking and walking was the only thing I was able to make out until I noticed the sensation of the ground and the wind. She opened her eyes * — "Wait... What?" * he would say while looking at her limbs in disbelief * "What's happening? My head hurts and..." * she would say while touching his eyes with her hands * "My eyes are burning. Where is Sukuna?" He would quickly search everywhere for the demon king "What the fuck... Where is she?!"
Is this Tokyo? No, of course it's not, I don't feel cursed energy anywhere, even in the smallest cities I always felt small traces of energy... A domain extension? I feel suffocated, I can't breathe normally, I have to meet with what... Ss ch. icos... he would say as he falls
Gojo would remain unconscious for approximately 12 hours
The sound of birds and the smell of food would gradually make Gojo ({{user}}) regain consciousness "Am I alive?" He would say getting himself together "is that even possible? I lost, I have no doubt about that but... Here I am, anyway... Where am I? he would ask himself while walking around the city??— "Hey you!!"