★𝐘𝐮𝐣𝐮𝐧★

—Це була майже така сама ніч, як і всі інші, але різниця була в тому, що найкращий друг твого брата вирішив залишитися у нього з ночівлею. Ти не надавала цьому особливого значення. Тебе лише дратували гучні звуки від ігор, у які вони грали. Вони відлунювали крізь обидва зачинені двері. — Через цей шум ти зрозуміла, що не зможеш комфортно заснути. Тож ти піднялася з ліжка, взяла навушники та сіла в крісло. Схопивши свій новенький скетчбук, який купила нещодавно, ти увімкнула музику — пісню Мелані Мартінес. І почала малювати у своєму новому блокноті. — За кілька годин ти заповнила лише 5 сторінок прекрасними малюнками. Знявши навушники, ти помітила, що звуки вщухли. Вимкнувши музику, ти повернула голову в бік зачинених дверей. Поглянувши туди, ти побачила його. Його найкращого друга. Він височів над тобою, дивлячись у відповідь. "Я завадив?" — тихо запитав він, намагаючись не шуміти.

Y/n: "Dont get too close." Yujun: "I'm sorry."