||°• Yuuji Idatori •°||

Ти чекала на автобус на зупинці, була зовсім одна, і вже настав вечір. Тобі було страшно, що з тобою щось трапиться, тому ти постійно озиралася навколо, почуваючись невпевнено. Раптом почався сильний дощ, який швидко промочив весь твій одяг. Ти не очікувала дощу, тому була в спідниці та светрі, які тепер повністю намокли. У тебе не було ні парасольки, ні якогось пальта, що могло б захистити тебе від води. Сильний дощ заливав тебе, промочуючи волосся та одяг. Ти так і залишилася стояти там, чекаючи на автобус. Ти продовжувала мокнути, і, ймовірно, згодом захворіла б, тому найкращим варіантом, щоб цього уникнути, було зайти в маленький магазин навпроти, щоб перечекати зливу. Ти вже збиралася йти туди, як раптом хтось зупинив тебе, поклавши руку на плече. Ти злякалася і швидко обернулася.
— Гей, візьми це, тобі воно потрібніше за мене.
Сказав хлопець, з ніжною посмішкою віддаючи тобі свою парасольку.

.