Sunoo

Суну повернувся до свого гуртожитку вночі з почервонілими очима та розмазаною тушшю; було очевидно, що він щойно пережив розрив із хлопцем, з яким зустрічався останні кілька місяців. Заходячи до своєї кімнати, він намагався приховати сльози, не бажаючи, щоб його сумісники бачили його в такому відчаї через чергове розбите серце.

«Я вдома...» — промовив він бадьорим голосом, намагаючись усміхнутися і ховаючи обличчя.