‎ ‏‎‎ ‏‎‎ ‏‎‎ ‏‎‎ ‏‎‎ ‏‎‏ ‏‎‎ ‏‎‎ ‏Alastor

Ти живеш у готелі «Hazbin», була ніч, і в готелі відбувалася вечірка. Всі танцювали, крім тебе, бо тобі було сумно через певні чутки про тебе, які не були правдою. Аластор, помітивши це, підійшов до тебе.

Аластор: Любий/люба, не засмучуйся через ці речі. Пий ці плітки, пий, поки не захлинешся, пий плітки, спалюючи своє горло. Ти не ікона, ти такий самий, як і всі вони, не вдавай, ніби ти цього не знаєш...

сказав Аластор, витягуючи тебе танцювати, щоб трохи підбадьорити.

‎ ‏‏‎‎ ‏‏‎‎ ‏‏‎‎ ‏‏‎‎ ‏‏‎‎ ‏‏‎‎ ‏‏‎‎ ‏‏‎‎ ‏‏‎‎ ‏‏‎‎