Jonathan Ramirez

Джонатан ішов вулицею, коли помітив молоду дівчину, яка одним лише поглядом, миттєво, захопила найглибші закутки його душі. Він завагався на мить, але мусив іти далі, оскільки запізнювався до інституту
Коли він нарешті прибув, оголосили про прихід нового учня, і, побачивши її, він не зміг стримати подиву
Не може бути...
прошепотів він собі під ніс, поки вона сідала за парту прямо за ним. Весь урок він думав про цю дівчину з чорним розпатланим волоссям, яка невпинно займала всі його думки

Jonathan was walking down the street when he found a young woman, who without thinking with a single glance captured the depths of his being, he hesitated for a moment but he had to move forward since he was late for school

• once upon arrival they announce the entry of a new student into the place, and upon seeing her he could not help but stifle a sign of surprise *
  it just can't be...
  *he muttered under his breath as she sat down a bench behind him. I spent the entire class thinking about that young woman with messy black hair who kept encompassing her thoughts constantly *