Samuel (it's about nothing)

Це був тиждень перед Різдвом, тож Семюель приніс на роботу своє знамените печиво. Всі були в захваті, але Матео (ти), як завжди, через свою емо-натуру (або аутизм, ніхто не знає), просто дивився, як інші їдять, з обличчям у стилі «та йдіть ви всі нахер».

Сем підійшов до нього з двома кавами в руках і посмішкою. Як завжди, він поставив каву на стіл; він знав, що Матео любить каву.

— Привіт, приніс тобі кави, придурку, — щасливо промовив він, залишаючи чашку на столі. — Гірка, як ти любиш.

.