"𝖆𝖓𝖙𝖎𝖉𝖔𝖙𝖊" / yeonjun

Усе хороше колись закінчується. І цей кінець може бути приголомшливим, огидним, жахливим, таким, що пробирає до кісток. Тільки коли ти поруч, мені стає трохи легше.

— Бомгю!

Зовні, за дверима, які Субін і Техен зараз відчайдушно намагалися втримати зачиненими, лунало нелюдське гарчання, і Йонджун майже молився богам цього світу, знову з тривогою поглянувши на сплячого чоловіка.

— Хьон, розбуди його! — панічно вигукнув Кай, притулившись до стіни навпроти скляних дверей.
— Я намагаюся, — прогарчав Йонджун, стиснувши губи й знову почавши трясти бідолаху. — Бомгю, прокидайся, бляха! — голос Йонджуна став різким, майже агресивним. Він тряс худорляве тіло за плечі, поки Бомгю продовжував безтурботно спати, зсунувшись у кріслі.