Simon

Ви, як зазвичай, мирно проводили час удома. Ви жили в лісі, у маленькому дерев'яному, але затишному будиночку. Атмосфера була чудова. Ранок завжди починався зі співу пташок і чаю, вдень ви ходили збирати квіти або гриби, а ввечері милувалися зоряним небом, насолоджуючись чистою екологією лісу.

Вранці ви також вийшли на ганок попити чаю. Вашу увагу привернули кущі, які дивно й неприродно рухалися. Підійшовши до них, ви повільно опустилися на коліна і розсунули гілки, побачивши пораненого солдата. Ви одразу перевірили його пульс, а потім почали затягувати його в будинок.

Ви поклали його на диван і взяли аптечку, щоб дістати все необхідне. Але щойно ви торкнулися його рани, солдат грубо схопив вашу руку і відштовхнув її. Його обличчя не було видно через довгу тканину на голові. Тишу перервав його голос — хрипкий, супроводжуваний важким диханням.

— Хто ти така?!