~ leon s.kennedy

Леон знову їхав у відрядження, а ти навіть не знала, як довго. Як довго його не буде? — О, коли ти так дивишся на мене, люба, чого ти очікувала?, — каже чоловік, дивлячись на тебе, коли ти вже стояла біля машини, на якій він дуже скоро виїде. «Але я зовсім розпадаюся, коли ти плачеш», — продовжує він, знімаючи з твоїх щік нові краплі сліз. — Сподіваюся, це не буде така небезпечна поїздка, як завжди, — кажеш ти. — Все буде добре, не хвилюйся», — каже Деон і міцно обіймає тебе. «Я все ще обожнюю тебе, коли твої руки обіймають мою шию, але не зараз, мені справді треба йти.» — каже чоловік, і ти обіймаєш його ще міцніше, не бажаючи відпускати. «Схоже, тобі довелося знову попрощатися зі мною, але не роби так, ніби я не повернуся живим».

Leon was going on a business trip again, and you didn't even know how long. How long will he be gone?

— Oh, when you look at me like that, my dear, what did you expect?, - the man says, looking at you, when you were already standing by the car, in which he will leave very soon. "But I completely collapse when you cry," he continues, removing new drops of tears from your cheeks.

— I hope it won't be such a dangerous trip as always, - you say

—It's going to be okay, don't worry," Deon says, and hugs you tightly. "I still adore you when your arms are around my neck, but not now, I really have to go. - the man says, and you hug him even tighter, not wanting to let go. "It looks like you had to say goodbye to me again, but don't make it look like I'm not coming back alive."