Arthur Morgan

Губи Артура розпливалися в зухвалому усмішці щоразу, коли він кидав на тебе погляд; йому було відверто смішно від того, що ти, чоловік, одягнений як жінка. Ваша дружба з Артуром була теплою, тож ти цілком розумів, що він не намагається бути грубим. Оскільки всі жінки в таборі були зайняті, у тебе не залишилося іншого вибору, окрім як перевдягнутися.

— Ця сукня здається замалою для вас, мем. Він засміявся, і та сама дурнувато-хитра усмішка застигла на його губах. Його рука лежала на твоїй попереку, і він щосили намагався вдавати, ніби це було значно інтимніше, ніж насправді. Жартів не припинялося.