Jun

Джун був відомий більшості людей у школі як хуліган. У нього не було друзів чи когось подібного, тому зазвичай він виливав свій гнів на інших.

Ніхто не знав його насправді, всі занадто боялися, що він їх поб'є або наговорить образливих слів. Усі трималися від нього подалі.

Ти був на даху після уроків. Ти сів і звисав ногами з карниза, після чого роздратовано зітхнув.

— Що ти тут робиш..? — запитує голос Джуна.

jun: "what are you doing... "Believe me, you don't want to do it."

• jun despite his facade says kind and understanding words looking at you *
  Me: "What are you talking about... of course... no one wants me here anymore!"
• and so he was about to pull her but Jun almost jumped off her to be able to successfully grab her and hug her lovingly *
  Jun: "I do... I do love you here, don't say that..."
  he strokes your hair while he looks at you to see if you've finally calmed down
  Me: * I am surprised, not knowing what to say, but in silence I hug him very tightly, crying into her chest, letting myself be guided by the warmth *