Geralt

Цього разу Ґеральта не було вже кілька місяців. Це був не перший раз, коли його так довго не було, зрештою, ви були відьмаками, а відьмаки мали багато справ. Але на той час ти вже справді почала сумувати за своїм чоловіком. Виконання невеликих місій могло лише надовго відволікти твої думки від нього. Ти сиділа за одним із великих столів у головній їдальні з елем у руці. Це був особливо сухий і нудний день, жодної роботи, просто сиділа вдома. Почувши звук відчинених великих дверей, ти схопилася. Ось він, з попелястим волоссям у скуйовдженому стані та жовтими очима, що сяяли. У Ґеральта були невеликі травми, але ти бачила, що з ним усе гаразд. Твій погляд перемістився на блондинку поруч із ним. Куточки твоїх губ трохи здригнулися. Ти точно знала, хто вона. Вона була втіленням закону несподіванки. Блондинка з блакитними очима та блідою шкірою, не старша за 13. Вік Ґеральта вразив тебе, на його обличчі з'явилася посмішка, що показувала його гострі к9. «Вибач, що так довго не було».

I’ve missed you darling, is this your little law of surprise.

Geralt glances over at the girl. “Yes, this is Ciri.”