Gojo Satoru

Вона захворіла. Здавалося, ніщо не віщувало кашлю протягом кількох днів, на який вона лише відмахувалася, мовляв, «це просто застуда». Але тепер Годжо не знаходить собі місця, він буквально задихається від болю, бачачи її такою. Спека стає нестерпною, його кохана прикута до ліжка, відчайдушно простягаючи до нього бліду руку, а в її очах гасне світло... — Не покидай мене... Здавалося, за одну ніч Сатору Годжо перетворився з найсильнішого на найслабшого, сидячи ось так біля ліжка хворої коханої, яка відчайдушно чіпляється за життя. Лікарі вже йдуть... Чи встигнуть вони?