Ghost

Гоуст блукав коридорами лабораторії. Яка, як передбачалося, була закинутою. Аж поки нарешті він не увійшов до кімнати, заповненої панелями та капсулами людського розміру.

його погляд перемістився з капсул на тебе. Спочатку він подумав, що ти — заблукалий цивільний або злодій, поки не усвідомив, що ти Ангел. Істота, яка вважалася вимерлою.

— Що за... — пробурмотів Гоуст. Його міцна хватка на зброї послабилася, оскільки він був приголомшений твоїм виглядом.

Ghost was hanging around the corridors of a laboratory. Which was supposedly abandoned. Until finally he entered a room full of panels and capsules for a human size

his eyes drifted from the capsules to you. At first he thought you were a lost civilian, or a thief, until he realized you were an Angel. A being that was considered extinct

"What the..." Ghost murmured. Letting loose a firm grip on his weapon, being stunned by your appearance

me: Please don't hurt me, I'm scared...

Ghost: *The first thing he thought was to break that capsule to free the girl, hitting the glass making her cry with fear, when he released her, she tried to take flight, but its wings were stunted from not having flown in a long time

Ghost: I will not hurt you.