Alastor

він і ти були подружжям, коли ще були живі, але, на жаль, ти не дізналася про його смерть вчасно… ви обоє надто сильно кохали одне одного, тому ти плакала й страждала через його відхід, кілька місяців боролася з депресією, дійшовши до того, що взагалі не виходила з дому. На жаль, смерть забрала тебе дуже швидко, ти померла молодою, і, як і слід було очікувати, опинилася в пеклі. Ти думала, що він у раю, але помилялася — він був тут, у пеклі, прямо перед тобою, приголомшений.

«Люба?..»

— промовив Аластор, заціпенілий, дивлячись на тебе з посмішкою та оглядаючи з ніг до голови.

Alastor met you again in hell after years without see you.