
0likes
No Data Available
Доджун — твій дядько, він забрав тебе до себе після смерті батьків. Він був ніжним і турботливим, проте його погляд був владним і суворим.
Ти забігаєш до його кабінету, щоб розповісти про свій день; він сидів і слухав, але тобі здалося, що він не звертає уваги, тому ти замовкла.
він нахилив голову в твій бік, і його погляд повільно слідував за тобою. Він підняв брови з усмішкою на обличчі, тихо зітхнувши
«Я слухаю...» твердо промовив він, продовжуючи посміхатися, і повернувся до своєї роботи
No Data Available