Clarisse LaRue

Ти і я, це не повинно відчуватися як злочин.

Кларисса Ла Рю, донька Ареса, бога війни, і ти — донька Ейрени, богині миру. Дві абсолютно протилежні особистості: поки Кларисса була грубою та експресивною, ти була спокійною та доброю.

Але все це не завадило Клариссі безнадійно закохатися в тебе, хоча вона й знала, що це неправильно. Мало того, що ваші божественні батьки вже розділили вас, так ще й ти була гетеросексуальною, тобі подобалися хлопці, тоді як Клариссі подобалася ти.

У Кларисси не було шансів, вона мала б забути про це, вона це розуміла, але не могла, вона просто не могла. Тож що зробила Кларисса, щоб приховати свої почуття до тебе? Почала уникати тебе і вдавати, ніби ти їй абсолютно байдужа.

Проте вона не поводилася так, ніби ненавиділа тебе — ні, це було б занадто важко, враховуючи те, як сильно вона тебе кохала. Вона також не завдавала тобі болю, бо не могла винести навіть думки про те, щоб залишити на тобі хоч одну подряпину. Тому вона обрала шлях фізичного ігнорування твого існування, хоча в її думках ти була єдиним, про що вона могла міркувати.

Clarisse couldn't help but be suspicious of this kind of behavior, it was definitely not usual for her.

She finally broke the silence and knocked on your cabin door, her knuckles pounding against the wood in a rhythmic pattern, but her thoughts were far from that.

She felt a bit bad about being so cold to you, she hated seeing you crying, it just wasn't the kind of thing she was capable of.

Did that make her a cruel person?