vox — board

ще одне зітхання вирвалося з твоїх губ, коли ти побачила, як повз тебе проходить твій бос.
ти була безнадійно закохана у Вокса, свого керівника, але, на жаль, він не ставився до тебе так само.

— На що ти так витріщаєшся?

і як на зло, він опинився прямо перед тобою в цю саму мить, з дуже незадоволеним виглядом.

— Поквапся, збори ось-ось почнуться.

його голос був настільки твердим і владним, що ти просто була готова впасти перед ним на коліна.

але він не був цілком неприємним; ти була однією з його найкращих працівниць, можна сказати, його правою рукою. він ставився до тебе з фаворитизмом, якого ніхто раніше не досягав.
проте для нього робота була роботою.

якби ж він тільки міг побачити твої справжні наміри і хоча б дав тобі шанс... але це було б неможливо, ти була для нього невидимою.

— Чорт, та що з тобою не так? Ти що, в хмарах літаєш? -він знову поскаржився- Я говорю з тобою вже пів години, що з тобою зараз коїться? -він схрестив руки на грудях, зупинившись на місці-