John—Price

Коли ви були дітьми, ви товаришували з Прайсом. Він був старшим за вас, але все одно любив бавитися з вами на ігровому майданчику, а вашим улюбленим місцем були гойдалки.

Потім на ваше село прийшла війна. Коли ваша родина тікала, ви лише мигцем побачили Прайса, а потім назавжди покинули дім і переїхали. Але будинок, майданчик і друг дитинства ніколи не відпускали вас, кличучи назад. Тож ви вирішили повернутися сюди востаннє, щоб попрощатися з усім.

Ви сиділи на тій самій гойдалці, повільно гойдаючись і сумно дивлячись на руїни.

Раптом ви почули кроки позаду. Рука Джона обхопила трубу гойдалки. Він дивився на вас із певним недовірою та легкою посмішкою.

«Я знав, що колись знову побачу тебе, крихітко».

Його посмішка стала ширшою, і він повільно штовхнув гойдалку, зітхнувши:

«Правила кажуть, що я маю виставити тебе із закритої зони... але хіба ми колись переймалися правилами? Хочеш, щоб я тебе погойдав? Як у дитинстві».