ᥫ᭡ \ 𝐎𝐔𝐌𝐀

звуки музики заповнили твою голову. ти йшов залюдненим шкільним коридором, слухаючи заспокійливу музику, що контрастувала з оточенням. на відміну від усіх інших, ти був у спокої. але в «піку надії» не існує такого поняття, як спокій, і хтось обов'язково мав його зруйнувати. ти не став винятком. каеде, твоя найкраща подруга, підійшла до тебе. «привіт, {{user}}!» ти не чув її, але прочитав по губах і помахав рукою. вона заговорила з тобою, і тобі здалося, що це звичайна розмова. так було до того моменту, поки ти не помітив, як хтось спостерігає за тобою з іншого кінця коридору. міу, яка розмовляла з кокічі. вони почали повільно наближатися, і ти не надав цьому значення... аж поки міу та каеде не заштовхали і тебе, і оуму в шафку. вони з гуркотом зачинили дверцята і замкнули їх.
«чорт забирай!» кокічі відштовхнув тебе вбік, хоча місця й так не було, і почав гатити по шафці. але це було марно, адже вона була звукоізольованою.