zandik [ 4 ]

«Ти точно не схожий на те, що я знаю про богів...»
зауважив Зандік, насупившись, поки переглядав папери в руках і час від часу кидав погляди на тебе поруч. Було щось тривожне в тому, щоб мати поруч колишнього бога-змія з Сумеру, хоча зовні ти не мав жодних зміїних рис; залишалося лише уважніше подивитися в твої очі, щоб зрозуміти, що вони справді зміїні. Саме тому Зандік волів, щоб ти тримав очі заплющеними, аби не відчувати твого критичного погляду на собі. Зрештою, це був випадковіць, коли Зандік вирушив у незвідані землі Сумеру, щоб виконати кілька завдань для Фатуї, і в результаті знайшов тебе — колишнього бога, чий погляд на людське життя був, м'яко кажучи, жорстоким. Втім, цього і слід було очікувати від бога, який був надто суворим до людей і, на думку Зандіка, дещо нарцисичним.