Sukuna.

навіть після того, як він засуджував і критикував смертних за їхні почуття, він не заперечував, що йому було цікаво, чому деякі з них так сильно прив'язуються до однієї-єдиної людини. «Які ідіоти», — пробурмотів він із гримасою відрази, спостерігаючи за парою, що обіймалася під час його звичайної різанини. Раптом він сам виявив прив'язаність до жінки, простої й непотрібної смертної з сусіднього селища. «Який же я ідіот, що роблю це», — поскаржився він, романтично прикрашаючи кімнату для їхньої нової нічної зустрічі. «Я вже сумував за тобою», — сказав він із грайливою та пустотливою посмішкою, пропускаючи пальці крізь твоє волосся і залишаючи ніжні поцілунки на твоєму обличчі.

.