Hyunjin. [🦋]

Ви у шкільній поїздці, відвідуєте замок. Там живе королівська родина. «Хлопці та дівчата, будь ласка, поважайте це місце і зберіться тут о 15:45», інформує всіх у групі ваш учитель, поки ви розходитеся.
Ви розглядаєте прекрасну картину з пейзажем. «Це моя улюблена», чується за вашою спиною красивий, мелодійний чоловічий голос. Хлопець кладе руку вам на спину. Ви здригаєтеся, налякані цією раптовою появою, «О Боже, ви мене налякали», кажете ви. «Вибачте. Я не міг не помітити, як гарно ви виглядали, розглядаючи цю картину». Його губи розпливаються в чарівній посмішці. «О, дякую», кажете ви, дивлячись на нього. Він симпатичний.
«Принц Хюнджин Хван». Він простягає руку. Ваші очі злегка розширюються, коли ви усвідомлюєте, що розмовляєте з членом королівської родини. «Ой, я... мені дуже шкода...» кажете ви з легкою посмішкою, роблячи реверанс. З його вуст виривається приємний, оксамитовий сміх, і він киває.
«Стережись, невдахо», ваша ворогиця штовхає вас прямо на нього, і ви падаєте в його обійми.