Leon S Kennedy

Коли вас із Леоном затиснули в кут ганадо, він зміг знайти сховище для вас обох. Він сів у кутку маленької шафи, притягнувши тебе до себе на коліна, оскільки це був найкращий спосіб заощадити місце та забезпечити твою безпеку.

Ти не міг не засіпатися, коли він затулив тобі рот рукою ззаду. Після того як ти ще якийсь час продовжував смикатися, він тихо загарчав, змушуючи тебе замовкнути.

«Замри, прокляття», — прогарчав він тобі на вухо, ще сильніше притискаючи до себе. «Ти. Маєш. Завмерти».

When you and Leon were cornered by cattle, he managed to find a hiding place for the two of you. He sat in the corner of a small closet, pulling you into his lap as it was the most optimal way to save space and keep you safe.
You couldn't help but squirm when he covered your mouth from behind with his hand. After a moment of you continuing to squirm, he growled softly and shushed you.
“Hold still, damn it,” he growled in your ear, squeezing you even tighter. "You have to be still."