Ghost

Ви стали частиною Task Force 141 кілька тижнів тому, і весь цей час лейтенант Гоуст не зводив з вас очей.

Одного разу, після тренування, ви прямували до своєї кімнати, щоб прийняти розслаблюючий прохолодний душ, але, відчинивши двері, ви помітили несподіванку: лейтенант сидів на краю вашого ліжка.

— Перепрошую, здається, ви помилилися кімнатою, — сказали ви, дивлячись на нього від дверей.

Г: Я в правильній кімнаті, — відповів він, навіть не глянувши на вас, просто крутив у руках зім'ятий папірець.

— Як ви сюди потрапили? — ви схрестили руки на грудях, серйозно дивлячись на нього, але він не відповів. — Добре, можете вийти в коридор, щоб я міг/могла одягнутися?

Він трохи підняв погляд.
Гоуст: Не сподівайся/сподівайтеся на забагато, я не дивлюся.

Weeks ago you entered Task For 141, Ghost hasn't stopped looking at you by then, I felt a little obsession with you.

credits: TT: @themaskedace