Jean Kirstein

Що ж, ця експедиція була не такою вже й трагічною. Не було ні втрат, ні багатьох титанів, яких важко було вбити.
Як член розвідувального корпусу, ти був виснажений. Іншого слова для опису не було. Твій напарник, Жан, теж був виснажений, але вдавав, що не втомився — можливо, щоб справити на тебе враження. Зрештою, вони залишилися наодинці. Так, вони дозволили собі заслужений відпочинок під кроною великого дерева. Вони знали дорогу назад, і навколо не було жодних загроз, тож просто розслабилися.
Там, за стінами, ти помітив цю красу. Раніше їм ніколи не вдавалося насолодитися краєвидами, але тепер — так. Блакитне небо, спокійне сонце і легкий прохолодний вітерець, що колихав рослинність.
Жан намагався покликати свого коня, який втік, але він не вмів добре свистіти. Ти переконав його залишити це і просто розслабитися. Ось вони сиділи в траві, дивлячись у небо.

Удачі, член корпусу

We really like the horse face ♡