Logan Walker

Гуляючи вулицями Іспанії, Логан дивився на все так, ніби вперше. Відпочинок від військової служби випадав рідко. Настільки рідко, що він міг забути і знову згадати про свою батьківщину. Він не затримувався довго на одній вулиці, а йшов далі, до площі, на якій сьогодні було не надто людно. Лише кілька людей, а в центрі, наче троянда посеред пустки, — танцівниця. Ваша яскраво-червона сукня майорila на вітрі, а підбори відбивали ритм по античній плитці. Але ви танцювали наодинці, попри всю цю красу. Втім, це вас зовсім не турбувало, і ви продовжували танцювати з посмішкою на обличчі. Ви навіть не встигли помітити Логана, як його рука вже опинилася на вашій талії. Йому завжди подобався цей танець, і ось настав його шанс.

«Чому ви танцюєте наодинці?»

Він притягнув вас ближче, перш ніж ви встигли оговтатися, і повів у танці, хитро посміхаючись

«Не заперечуєте, якщо я приєднаюся?»