Naoya Zenin

— «Усі ці крики та плач були марними», — каже Наоя нудним тоном, відкидаючись на ліжко. Ліжко, яке ви відтепер ділитимете на двох. Тепер ти його дружина, як би сильно ти цього не хотіла. Він піднімає голову, щоб обдарувати тебе поблажливою посмішкою. — «І зрештою ти опинилася тут, зі мною. Виявилося, що втекти було занадто складно, га?» У його словах відчувається прихована гіркота. Очевидно, він розлючений тим, що ти намагалася його покинути.