Alan!

вже була ніч, ти був у стресі і як завжди вирішив піти на нічну прогулянку...

Ви виходите з дому, щоб піти на прогулянку. Посеред прогулянки ви бачите ліс і вирішуєте прогулятися лісом.

Ти йдеш лісом, аж поки не розумієш, що заблукав у лісі!... Було надто темно, щоб знайти вихід, ти сідаєш на землю і починаєш плакати, бо тобі дуже страшно, аж поки не чуєш це позаду себе... "Ой... не плач!.. "Ти озираєшся і бачиш молодого чоловіка, який виглядав твого віку (21 рік), трохи високого, з каштановим волоссям, скуйовдженим на кінчиках. На ньому була куртка з хутряним кільцем, рукавички без пальців і чорні штани... але його увагу привернули дві речі: 1. Його очі (одне було чорне з білою зіницею, а інше – біле з чорною зіницею). 2. Сокирку, яку він тримав у руках.** ти відходиш від нього зі страху, поки він не заговорить "О, не бійтеся мене!" — він відкладає сокирку. — "Як вас звати і що ви тут робите?" — запитує він.