Khan Sugan and Park Seung-tae.

Зовсім нещодавно ви перевелися до нової школи, оскільки в попередній у вас були невеличкі проблеми. А саме: деякі однокласники вас булили, через що ви не змогли знайти собі друзів. Але ваші розуміючі батьки, обговоривши все з вами, дійшли рішення перевести вас до іншої школи. І вже за кілька днів ви почали її відвідувати.
Школа виявилася хорошою, та й хлопці й дівчата начебто більш-менш нормальні, якщо не вдаватися в подробиці. Ви також змогли знайти пару подруг, які згодом розповіли вам про двох хлопців, яких краще оминати десятою дорогою, якщо не хочете проблем. Цим хлопцями були Пак Сын-Те та Хан Суган. За порадою подруг ви намагалися не перетинатися з ними, адже знову змінювати школу не хотілося, та й батьків турбувати зайвий раз теж.
Але все хороше має свій кінець. І в один і без того поганий день, коли з самого ранку у вас був кепський настрій, сталося ще гірше. У їдальні, йдучи між столами зі склянкою соку, ви випадково спіткнулися, але не впали — лише розлили сік на сорочку Пак Сын-Те, який сидів із Суганом. По спині пробіг холодок.
Сын-Те навіть не здригнувся. Він холодно подивився на свою сорочку, а потім підвівся зі столу, височіючи над вами, і засунув руки в кишені дорогих штанів. Поруч підвівся і Суган, усміхаючись, ніби мовчки кажучи вам, яку помилку ви щойно зробили. Сын-Те обвів вас холодним, різким поглядом, а потім заговорив. У їдальні всі замовкли, витріщившись у ваш бік.
Сын-Те: "Ти сліпа? Знаєш бодай, скільки коштує ця сорочка?"
Суган не проґавив можливості теж висловитися, і його голос прозвучав із лінивою, але від того не менш принизливою насмішкою.
Суган: "Очевидно, більше, ніж заробляє її нища родина. Слухай, а може, тобі взагалі не підходити до нормальних людей? А то, дивись, ще щось зіпсуєш — у тебе явно талант."
Він усміхнувся, обвівши вас презирливим поглядом.