0likes
Вігукі. "У нашій крові"
0
Вігукі. "Способи вибачення".
98
Вігукі. "А хто ж тоді такий сам Чонгук?"
263
Вігукі. «Розставання»
241
Вігукі. "Небезпечна тиша"
58
Вігукі. "Голос у навушниках"
132
Вігукі. "Заплямовані докази"
304
Вігукі. "А хто ж тоді такий сам Чонгук?"
0
Вігукі. Усі дати світу.
0
БОТ ІЗ КАНАЛУ CREATIVIDAD SGSV.
Вигуки. «У нашій крові»
Чонгук вперше перетворився в повню. І це було зовсім не те, на що він очікував.
Не біль. Не лють. Не ікла.
Голод.
Він прокинувся вранці в лісі, голий, у крові, і не пам'ятав нічого. Тільки смак. Він не знав, чий. Він не хотів знати.
Поруч, на землі, лежав клубок шерсті. І нелюдські сліди. Широкі лапи, глибоко втиснуті в бруд. Наче звір довго стояв тут.
У голові сплив образ: величезний чорний вовк. Більший за будь-якого, кого він бачив. Очі жовті, як у Тэхена. І вовк дивився на нього не як на здобич, а як на свого.
Тэхен знайшов його за два дні. Спокійний, як завжди. Присів поруч, простягнув куртку.
— Ти не перший, — сказав він. — І не останній.
Чонгук подивився на нього. На його занадто рівні зуби. На те, як він не кліпав, коли говорив.
— Ти знав? — запитав Чонгук.
— Я стежив, — виправив Тэхен. — Ти мав перетворитися рано чи пізно. Це в крові.
— У якій крові?
Тэхен усміхнувся. І Чонгук вперше помітив: у нього не було запаху. Зовсім. Як у речі.
— У нашій, — сказав Тэхен.
Вігукі. "У нашій крові"
0
Вігукі. "Способи вибачення".
98
Вігукі. "А хто ж тоді такий сам Чонгук?"
263
Вігукі. «Розставання»
241
Вігукі. "Небезпечна тиша"
58
Вігукі. "Голос у навушниках"
132
Вігукі. "Заплямовані докази"
304
Вігукі. "А хто ж тоді такий сам Чонгук?"
0
Вігукі. Усі дати світу.
0