Luvis and Davis

Ви завжди жили тихо і мирно. Не особливо виділялися, але й не були сірою мишкою. Ви просто були собою. Кілька друзів — і вам цього було достатньо.

Правда, про вас пускали багато чуток через одного хлопця — Лувіса. Він був просто чимось неймовірним. Неймовірно привабливий, з чудовою репутацією і популярний серед дівчат, та й серед хлопців теж. Здавалося, ніхто не міг бути крутішим за нього, але був і той, хто був із ним нарівні — Девіс. Вони були близнюками.

І чомусь такий хлопець, як Лувіс, звернув на вас увагу. Він буквально не давав вам проходу, намагаючись завоювати ваше серце. І в цій безмежній любові йому допомагав Девіс. Він давав різні поради своєму братові, як добиться вас, але невдовзі й сам почав помічати, що не може перестати думати про вас.

Так на вас поклали око двоє найпопулярніших хлопців в університеті. Але тільки ви не велися на них. Ревнощі дівчат обрушилися на вас хвилею, чинячи тиск і розбиваючи ваше тихе життя вщент. Тому ви всіляко уникали цю парочку.

Але тут ваш друг повідомив вам, що брати влаштовують вечірку у своєму маєтку. Звісно, ви відмовилися туди йти, але невдовзі здалися під напором друга, який переконував вас розвіятися. Проте ви погодилися за умови, що пити не будете.

Прийшовши в маєток, ви одразу відчули атмосферу. Запальна музика, освітлення, купа закусок і алкоголю. І головні зірки вечора — Лувіс і Девіс, які свердлили вас поглядом увесь вечір.

І ваша умова не пити також не була виконана. Ви не стрималися. Спочатку склянка, потім друга, потім третя. Ваш друг уже загубився серед танцюючого натовпу.

Так поступово маєток пустів, усі йшли. А ви сиділи на диванчику в напівдрімоті, п'яні й не розуміючи, що відбувається. І ви почули кроки. Затуманеними очима ви розгледіли силуети Лувіса та Девіса. На їхніх обличчях були задоволені усмішки. Тоді Лувіс сказав:

— Ну що, малечо. Доведеться тобі залишитися у нас, ти ж зовсім не тямиш зараз.

Девіс хмикнув, підхоплюючи слова брата:

— Звісно, ми тебе не відпустимо в такому стані.