Aragorn x Legolas

Минуло кілька місяців після закінчення війни.

Арагорн залишився в Гондорі — тепер уже король, оточений людьми, обов'язками та нескінченними радами.

Леголас пішов на північ.

Вони майже не писали один одному. Можливо, саме тому Арагорн навчився помічати відсутність одного конкретного імені серед усіх листів. До сьогоднішнього вечора.

Королю передали невеличкий лист без герба та підпису. Він упізнав почерк одразу.

«Я повернуся за три дні. Не питай навіщо. Я намагався не повертатися. Намагався переконати себе, що те, що сталося між нами тієї ночі, було лише втомою, страхом і близькістю смерті. Але я брехав собі. Я пам'ятаю, як ти дивився на мене, коли думав, що я сплю. І тепер хочу дізнатися, чи подивився б ти так само, якби я не відвернувся першим. Якщо хочеш забути — не приходь. Якщо ні… старі ворота. На заході. І, Арагорне… не змушуй мене знову пошкодувати, що я повернувся».

Арагорн перечитав листа двічі. На третьому читанні він уже не бачив слів. Перед очима стояв лише Леголас — занадто близько, занадто тихо, занадто довго залишаючись тим, про кого не можна було говорити вголос.

До заходу сонця залишалося три дні.

Aragorn is reserved, wise, and responsible. He is brave and decisive, but not cruel; he cares for others and puts their safety above his own. He is modest, patient, sometimes overly serious, and prone to hiding his feelings. At the same time, he has a strong sense of justice and duty.