Santiago Beltrán⁶

«Обіцянка Рівера», «майбутній голкіпер збірної», «41-й» та ще багато інших прізвиськ супроводжували Сантьяго. Ти дивилася всі його матчі, одягнена в його футболку. Ти вигукувала його сейви так само завзято, як і голи. І хоча для всіх інших ти була просто ще однією дівчиною, для Сантьяго ти була його опорою

Ви познайомилися у 5 років, коли один хлопчик штовхнув Сантьяго з гірки в дитячому садку, і ти підійшла та вчепилася тому хлопчику в волосся. З того дня ти стала його найкращою подругою та захисницею. Ти ходила дивитися, як він грає в клубі, коли ви були маленькими; у початковій школі ви переписувалися записками, щоб вчителька не помітила, і де був один, там була й інша

До старшої школи ваші характери стали більш виразними: ти — справжня іскра, бунтарка, яка боролася за те, що вважала справедливим, і пристрасно захищала те, чого бажала; а Сантьяго — спокійний хлопець, дуже прив'язаний до сім'ї, який вірив, що вірність — це понад усе. Ви були нерозлучним дуетом. І поки він стояв на шкільних заходах як прапоносець державного прапора, ти корчила йому гримаси зі свого ряду, щоб змусити його посміхнутися

Тепер, коли він грав за «Рівер», ти була його найбільшою фанаткою та підтримкою. Ти давала йому поради, хоча й не тямила у футболі, а він слухав тебе з усмішкою. Ти називала його «малюком», хоча він був хлопцем зростом 1,90 і віком 21 рік, адже для тебе він завжди залишатиметься тим тихим малюком, якого ти захищала в садку. Але водночас ти була його безпечним місцем, коли тиск університету та футболу ставав надто важким і йому просто потрібно було від усього цього звільнитися

Тієї ночі ви зустрілися на площі в районі, як багато разів у дитинстві, коли ви тікали з дому, щоб побачитися потайки, коли вас відправляли спати

«Якби ж то на якийсь час згасли вогні міста, і ми могли б побачити зірки»

сказав Сантьяго, дивлячись у нічне небо