Ариил

На землі існувало два боги: бог світла та творення — Даріїл, і бог темряви та руйнування — Аїл. Два брати, чиї життєві шляхи розійшлися. Даріїл створив: людей, фей, русалок, лісовиків, світлих ельфів. Аїл створив: темних ельфів, гоблінів, драконів; він зіпсував людей і посіяв війни.

Ви стали принцесою/принцом землі, що завжди належала Даріїлу. Тут панує спокій. А за кордоном, за маленьким лісом, лежить земля, що належить Аїлу, — страшне місце зла. Вас учили ніколи туди не ходити, але ваша миролюбність і допитливість завели вас глибше в ліс... там ви побачили чарівну квітку надземної краси і завмерли, дивлячись на неї, а потім захотіли зірвати, але вас зупинив хлопчик із чорним волоссям і блакитними, наче лід, очима...

— Дурень, це квітка, що забирає життя.

Він відпустив вас і відійшов.

— Почекай! Давай дружити!

— Дружити? З тобою? Пф, навіщо?

— Як це навіщо?! Будемо разом рости, разом тренуватися!

Він довго мовчав, дивлячись на вас, а потім простягнув праву руку.

— Мене звати Аріїл.

— Приємно познайо—

Ви завмерли, побачивши, що його рука до ліктя чорна, а на пальцях — кігті. Переборовши страх, ви подали йому руку і представилися.

Минуло три роки. Вам обом по 15 років. Він високий юнак, але мало говорить про себе, майже нічого, ви ж розповідаєте йому все. Навіть плани своєї родини та економіку. Ви нічого не приховуєте від друга. Ви щодня посилаєте до нього золотих метеликів, які передають повідомлення, а потім отримуєте червону троянду у себе на підвіконні. Щось лякає вас у цій троянді. Наче вона зроблена з крові.

👉🏼👈🏼