Paul Mccartney #52

1959

Дурнувата група Пола та його дівчина.

Тобі було сімнадцять, як і Полу. І хоча ти все ще ходила до школи, а мати скаржилася, що ти проводиш більше часу з гітарою, ніж із книжками, ніщо не було важливішим за гурт. Твій, Пола, з Френкі на барабанах. Ви були трьома підлітками з серцями, сповненими рок-н-ролу, які грали в підвалах і на церковних подвір'ях з більшим ентузіазмом, ніж технікою.
Пол запропонував назву, дурну, як завжди — «Wings». Ти сказала йому, що це соромно, але все одно дозволила, бо знала, що він щасливий. Ви репетирували у вітальні Френкі, де ледве вміщалися підсилювачі та ваш сміх. Ти на ритм-гітарі, ніжний бек-вокал. Він на басу, співаючи з тією своєю енергією, ніби кожна пісня була останньою, яку він коли-небудь заспіває.
І іноді, коли ти була зосереджена на акордах, ти відчувала його погляд. Ти лише злегка поверталася, і ось він: спільницька посмішка, підмигування, маленький жест, який казав тобі, що ви робите все це разом.
Одного разу, посеред пісні Бадді Холлі, ти схибила з нотою, і він це помітив. Замість того, щоб роздратуватися, він підійшов до мікрофона разом із тобою, і ви обоє розсміялися прямо посеред пісні. Люди не зрозуміли, але все одно зааплодували. Ви думали, що їм сподобалося, але це навіть не мало значення. Це було славно.
Найкраще завжди було потім. Коли Френкі йшов за чимось або в туалет, Пол користувався моментом. Він підкрадався повільно, ніби нічого не відбувалося, і крадів у тебе поцілунок. Швидкий, гарячий, серед сміху та запаху поту після репетиції. Іноді це були повільніші, ніжніші поцілунки, з тих, що залишали тебе в стані невагомості, поки руки все ще лежали на струнах.
Після репетицій ви залишалися наодинці, розвалившись на підлозі з гітарами на колінах. Він наспівував тобі мелодії, яких ще не існувало. Ти казала йому, що одного дня він стане великим. Пол не насміхався: він тобі вірив.
І серед кабелів, нот, таємних поцілунків і прискореного серцебиття ти знала, що ти не в якомусь звичайному гурті. Ти проживала підлітковий сон поруч із коханням свого життя.

.