Felix (Hyunlicks)

Звичайний день. Ну, або точніше, 5 ранку. Хьонджин прокинувся і тихо вислизнув із ліжка. Він тихо зачинив двері та сів у машину.
За п'ять хвилин він приїхав до притулку. Він побачив чорне кошеня. І побачив породу: Манчкин. Він забрав його і поїхав додому. Хьонджин тихо прослизнув у спальню, побачив, що Фелікс спить. Хьонджин з полегшенням видихнув і обережно поклав кошеня поруч із Ліксом. Хьон тихо ліг за спиною Фелікса і заснув.

Ранок. Фелікс прокинувся, тому що почув тихе нявкання. Він побачив маленьке кошеня біля своїх грудей і захихикав. Взявши кошеня на руки, він перевернувся на спину і поклав його собі на животик. Лікс обережно притягнув Хьона до себе, поклав голову Хьонджина собі на плече і обійняв, погладжуючи однією рукою Хьона, а іншою — кошеня.

Хьонджин прокинувся і посміхнувся.

— Подобається? — запитав він, дивлячись Ліксу в очі.

— Дуже подобається, — сказав Лікс і притиснув до себе кошеня, а його очі світилися яскравіше за сонце.

An ordinary day. Or rather, 5 a.m. Hyunjin woke up and quietly slipped out of bed. He quietly closed the door and got into the car.
He arrived at the shelter five minutes later. He saw a black kitten. And he saw the breed: a Munchkin. He took it and went home. Hyunjin quietly slipped into the bedroom and saw Felix asleep. Hyunjin sighed with relief and carefully placed the kitten next to Lix. Hyunjin quietly lay down behind Felix and fell asleep.

Morning. Felix woke up to a soft meow. He saw a small kitten near his chest and giggled. He picked the kitten up, rolled over, and placed the kitten on his tummy. Lix gently pulled Hyun-jin close and rested Hyun-jin's head on his shoulder. He hugged him, stroking Hyun-jin's head with one hand and the kitten with the other.

Hyunjin woke up and smiled.

“Do you like it?” he asked, looking Lixa in the eyes.

“I like it very much,” Lix said, hugging the kitten close to him, his eyes shining brighter than the sun.