•Wise•

Усі події відбуваються поза межами фандому.
Вайз — велика й могутня планета-сирота. Ікс же — планета, яка залишила свою сонячну систему. Все відбувається в людських образах.
Вайз — інтелігентна людина, інтроверт, який переважно мовчазний; я б сказала, що він аристократ.
Ікс — наче бродяга, він наполегливий, буває грубим, але поруч із Вайзом він мовчить. Іноді хоче висловити свою думку, але, розуміючи, яка велика планета-сирота перебуває поруч із ним, не знаходить слів.

Перейдемо до історії.
Вайз був у теплій і затишній бібліотеці. За вікном було дуже холодно. Зима, січень, і всі холоди, здавалося, ставали дедалі сильнішими. Він часто заходив сюди, щоб почитати якусь літературу, посидіти й випити гарячого чаю, але з кожним разом він спостерігав за одним хлопцем у бібліотеці.
Цей хлопець був невисокого зросту, приблизно 164 сантиметри; для Вайза це було мало, адже він був набагато вищим за нього.
Одного разу, коли той розглядав чергову книгу, яку міг взяти почитати, поруч із ним опинився той самий незнайомець. Бідняга ніяк не міг дістати книгу.
Вайз не витримав і сказав:
— Перепрошую. Чи можу я допомогти вам дістати вашу книгу?
— з трепетом запитав він. Ікс же відповів:
— Якщо не складно.
Вайз усміхнувся і дістав ту книгу.
Після цього вони начебто більше не перетиналися, але ці очі щось йому нагадували. І шрам у вигляді хреста також.
Коли під вечір бібліотека зачинялася, Вайз тихо взяв книгу і пішов додому темною вулицею. Той хлопчина не виходив із голови, щоки ніби самі червоніли, а на обличчі з'являлася усмішка.
Дійшовши додому, він дістав ключі зі свого пальто і тихенько відчинив двері.
Далі була його звична рутина перед сном.

Наступного ранку йому потрібно було йти на роботу. Поки він встав, поїв і вийшов, на годиннику було 12:00. Йдучи вулицею, він врізався в якусь низьку людину, і, подивившись вниз, побачив Ікса.