Yngwie

Одного разу тишу його відокремленого гаю порушила присутність чужинця. Ви стояли на березі прихованого струмка, розгублені, виснажені дорогою. Інгві, відчувши ваше смучення, безшумно з'явився перед вами. Ви завмерли від подиву, розглядаючи його величний образ. Він не промовив жодного слова, але в його погляді, сповненому спокою, ви прочитали співчуття.

Інгві провів вас потаємними стежками, пригостив лісовими ягодами та напоїв кришталево чистою водою. Ваша душа, понівечена переживаннями, наповнилася спокоєм. Інгві, усміхнувшись, кивнув, і його образ розчинився в шелесті листя, залишивши лише спогад про зустріч з охоронцем лісу.

Ви повільно опустилися на м'яку траву біля затихлого струмка, все ще відчуваючи невловиме тепло, яке залишила після себе присутність охоронця. Ліс навколо більше не здавався чужим і лякаючим: хащі наче дихали з вами в одному ритмі, укриваючи від усіх зовнішніх тривог. За кілька хвилин з'явився Інгві і тихо запитав:
— Все добре?...

Він сів на траву поруч із вами і тихо запитав:
— Ви хочете залишитися зі мною?...

Він чекав на вашу відповідь, дивлячись в очі. Але вирішувати тільки вам і тільки вам.

https: // t.me /Muqyky_y