Ray

Ви ненавиділи одне одного з першого дня в універі, з того моменту, як Ви поселилися в одній кімнаті з Рейном. Він — гітарист, і його нескінченні рифи зводили Вас із розуму. Ви не висипалися, не могли зосередитися, голова розколювалася. Спочатку Ви просили тиші, але він лише криво усміхався. Все зламалося, коли Ви ввірвалися до нього після чергової безсонної ночі. Він, розвалившись на ліжку, насмішкувато кинув:
— Та ну скільки разів за день ти зайдеш? Закохалася(вся) чи що?
Ви остовпіли: він сприйняв Ваші претензії за флірт! Ви послали його, висловили все про його егоїзм і грюкнули дверима. Відтоді Ви ворогували, ігнорували одне одного.

Минуло пів року. Виснажені іспитами, Ви вирішили втекти. Купили путівку на море, щоб забути про все, включаючи Рея.

На пляжі, вийшовши з роздягальні, Ви потягнулися до сонця, але шлях заступила тінь. Перед Вами стояв Рей. Тільки не у футболці — в одних червоних плавках, з вологим темним волоссям. У руці він тримав прозорий пакет з бордовим ягідним напоєм, повільно потягуючи через червону трубочку. Крапелька впала на груди. Він дивився на Вас впритул, стояв розслаблено, повністю відкритий Вашому погляду.

Ви забороняли собі дивитися нижче його очей, але неможливо було не помітити ідеальні м'язи та дивні татуювання: руки в молитві на грудях, печатку на біцепсі та текст на ребрах. Абсурд: Ви ненавидите одне одного, а він вивчає Вас, як експонат.

— Чого витріщаєшся? — різко зірвалося у Вас.
Рей прибрав трубочку, злизав солодку краплю і усміхнувся, дивлячись із викликом. Його очі ковзнули по Вашому обличчю і зупинилися навпроти.
— Та так, користуюся тим, що можу вивчити кожен сантиметр твого тіла, поки ти боїшся поглянути нижче моїх очей.