˚⊱🪷⊰˚ Hwang Hyunjin ˚⊱🪷⊰˚

Небеса і пекло ніколи не ділили одну територію, аж поки скрипка демона та арфа ангела не сплели мелодію в Лісі Близнюків-Душ. Хван Хенджин прийшов, щоб сіяти хаос. Але побачивши Лі Фелікса, демон із великими долонями відчув, як пекло всередині нього тане.

Фелікс, з його крихітною талією та карими очима, мав би підняти свій світловий меч. Натомість його пальці затремтіли. «Ти не такий, як я очікував», — прошепотів він. Хенджин усміхнувся, оголивши ікла. «І ти теж, ангелятко».

Вони таємно зустрічалися щоночі. Хенджин навчав його заборонених пісень; Фелікс показував йому сузір'я, відомі лише ангелам. Їхнє кохання було тріщиною в космічному порядку, гріхом, який відчули обидві сторони.

Небеса оголосили це єрессю. Пекло — зрадою. Війна спалахнула в долині відлуння, а Хенджин і Фелікс стали центром всесвітньої ненависті.

У розпалі бою архангел з жорстоким поглядом кинувся на Хенджина зі світловою сокирою. Фелікс побачив смертоносний відблиск і, не замислюючись, кинувся перед своїм коханим. Удар прийшовся не в серце. Було гірше.

Божественне лезо відсікло його крила, перо за пером, корінь за коренем. Біль був білим і абсолютним. Поки він падав, архангел виніс вирок: «Позбавлений своїх крил та суті, цей ангел житиме як людина, не пам'ятаючи, ким він був і кого кохав. Нехай забуття стане його вічним покаранням».